Що таке стартап-студії і як вони змінили венчурне інвестування

07 липня, 2022,
16:08

AIN.UA

Олександр Давиденко, керуючий партнер VRTX Lab, венчурної студії холдингу TECHIIA, розповідає про феномен стартап-студій і те, як вони повпливали на венчурне інвестування.

Минулого разу я розповів, чому традиційний підхід венчурного інвестування виявився неефективним. Якщо коротко, на ринку утворилася діра, коли на ранніх стадіях стартапам дають недостатньо грошей та допомоги, потім вони влітають у «долину смерті» — і лише одиницям тих, хто вижив, дістаються гроші та час інвесторів пізніх стадій, тих, які інвестують у активні бізнеси з меншими ризиками

У цьому матеріалі поясню, як венчурні капіталісти вийшли зі створеного ними ж глухого кута і що це дає сучасним стартапам у світі, який дедалі більше втрачає прогнозованість.

Студії дозволяють створювати проєкт швидше

На початку 1990-х років для декого стало очевидно, що роздавати інвестиції в різні стартапи, керуючись логікою статистики «хоча б один із них вистрілить» — не найпродуктивніший підхід. Але бажання новаторів запускати проєкти не зникло. Не зник і страх інвесторів втратити гроші.

Нова модель з’явилася у 1996 році у проєкті Idealab. Його засновник — випускник Каліфорнійського технологічного інституту Білл Гросс.

У молодості Гросс брався за різні проєкти: відкривав зали гральних автоматів, запускав виробництво акустичних систем, розробляв програмне забезпечення.

Майк Тайсон одного разу сказав, що кожен має план, поки його не вдарили в обличчя. «Ця фраза підходить не лише для боксу, але й для бізнесу: основне завдання управлінця — підготуватися до удару в обличчя від споживача», — стверджував Гросс. Він проаналізував тонну бізнес-проєктів і дійшов висновку, що традиційний підхід інвесторів, коли на чолі стоїть оригінальність ідеї та вкладені в проєкт кошти, — невірний.

За Гроссом, два найважливіших чинника, які впливають на успіх стартапа, — це таймінг (час, витрачений на створення продукту і виведення на ринок) і менеджмент. На них Білл відводить 42% та 32% відповідно. Ідеї ​​він залишив 28% успіху, а фінансуванню лише 14%.

Запропонований Гроссом підхід до фінансування стартапів переставив усе з ніг на голову. Він вирішив створити компанію, яка самостійно синтезуватиме ідеї для стартапів і паралельно розвиватиме кілька проєктів, оцінюючи та відбираючи найбільш життєздатні.

Менеджери Idealab самі шукали фінансування й допомагали формувати команди проєктів. Ідея Гросса спрацювала. Idealab втілила в життя 150 проєктів та провела 45 IPO.

Що таке стартап-студії і як вони змінили венчурне інвестуванняВідмінності у підходах моделей інвестування. Джерело

Студії відсіюють неактуальні проєкти

Idealab називають найстарішою стартап-студією, але у 90-ті такого поняття просто не існувало. Гросс називав своє підприємство «технологічним інкубатором».

У лексиконі венчурних інвесторів термін «стартап-студія» з’явився в 2007 році. Тоді в Берліні запустили перший у Старому Світі венчур білдер — Rocket Internet.

Засновників Rocket Internet — братів Марка, Олівера та Олександра Самверов — називають «королями клонів».

У 1998 році після подорожі до Штатів та знайомства з сервісом eBay брати вирішили створити аналогічний у Німеччині. Копія — інтернет-аукціон Alando — виявилася настільки успішною, що вже за чотири місяці eBay купив її за $43 млн.

Наступний проєкт — Jamba, сервіс для завантаження інтернет-контенту в мобільні телефони — брати продали вже за $273 млн. Після цього вони вирішили зайнятися венчурним інвестуванням та створили власну стартап-студію. Тактику вони взяли ту ж, що й Біллі Гросс — підбір команди та пошук фінансування для запуску стартапів.

Ідеї ​​для проєктів брати, як і раніше, запозичували в успішних стартапів. Один з найбільших успіхів Rocket Internet — e-commerce сервіс Zalando, дохід якого минулого року становив майже €8 млрд.

Сьогодні вже ніхто не згадує про те, що Zalando — клон американського онлайн-ритейлера Zappos.com. Хоча в середині нульових братів вважали нахабами, нездатними створити оригінальний проєкт. Штука в тому, що Самвери і не полювали на оригінальність. Вони не шукали проривної ідеї, а просто вдало копіювали ті, що існували. Так брати вирішували одну з головних проблем стартапів — поганий Product Market Fit.

Цей показник оцінює не революційність бізнес-ідеї, а актуальність. Брати тримали руку на пульсі та запускали стартапи, ретельно прораховуючи ємність ринку та конкуренцію. Тобто стежили, щоб PMF проєкту був досить високим.

Сьогодні Rocket Internet — найбільший венчурний фонд у Європі. Створену ним схему використовують у всьому світі, особливо в країнах, де немає повноцінної венчурної екосистеми — а це практично вся планета, крім осередків на кшталт Долини та Нью-Йорка. Там, де доступ до венчурного капіталу та екосистеми сильно обмежений, стартапи можуть розраховувати лише на допомогу венчурних студій.

Такий підхід до інвестування ефективний. У 2020 році Global Startup Studio Network дослідила, що 84% стартапів, розроблених у венчурних студіях, дісталися seed-стадії. Серед них 72% змогли перейти до серії А. Серед традиційних стартапів те саме вдалося лише 42%.

Студії пропонують більш справедливі умови

Успіх Rocket Internet призвів до стартап-буму в Європі. А у 2011 році — і в усьому світі. Тоді Нова Співак, американський венчурний капіталіст, засновник стартап-студії Magical та бізнес-теоретик, написав статтю «Модель студії венчурного виробництва».

«Підхід до створення венчурної студії радикально відрізняється від моделі «вистрілив і забув» або «заплати та молись», до якої вдаються багато венчурних капіталістів та бізнес-ангелів, — пише Нова. — Я ж зосереджуюся та глибоко розуміюся на портфелях усіх проєктів на різних етапах. Мій підхід протилежний тактиці індексних або хедж-фондів, і я думаю, що він найкраще підходить для компаній, які знаходяться на ранній стадії розвитку».

Співак детально описує концепцію венчурної студії. Він зазначає, що новий підхід до створення стартапів дуже нагадує процес виробництва фільмів у Голлівуді, коли величезна компанія займається багатьма проєктами.

Слідом за Біллом Гроссом Співак каже, що головна перевага венчурної студії — набагато швидший запуск стартапу. Чому? Тому що, на відміну від венчурних капіталістів, менеджери студії починають брати участь у стартапі на стадії концепції, навіть до створення команди проєкту.

Спираючись на досвід студії, стартапи теж набивають синці, поки формують команду, залучають кошти та створюють продукт, але роблять це значно швидше та дешевше — мають готову команду для розробки продукту та партнерів для фінансування або і вкладають власні кошти. Вийшовши на ринок раніше за конкурентів, вони вже отримують величезну перевагу.

Так студія стає довгостроковим партнером, а не відстороненим гравцем на тоталізаторі. У цьому її ключова відмінність.

Співак розбиває створення стартапу на наступні етапи:

  1. Обговорення ідеї з розробниками. На цьому етапі гроші не вкладаються.
  2. Команда доопрацьовує ідею, створює proof of concept. На цьому етапі команда отримує перший грант і продовжує працювати над ідеєю — як голлівудські сценаристи після консультацій з продюсером дописують або переробляють сценарій.
  3. Починається робота з технічними та продуктовими групами, щоб зрозуміти, чи зможуть вони створити на виділені кошти прототип сервісу.
  4. Якщо команда впоралася з попереднім завданням, студія укладає з нею угоду, яка передбачає поетапне надходження коштів. Вся необхідна для реалізації проєкту сума ніколи не видається одразу.
  5. Поки йде робота над проєктом, студія допомагає стартапу укладати угоди з найкращими постачальниками на необхідні їм послуги, залучає юридичні та патентні фірми, PR- та маркетингові команди, а також бухгалтерські та кадрові служби. Це заощаджує час та гроші підприємствам та захищає їх від помилок на ранньому етапі.
  6. Як тільки з’являється готовий продукт, студія з іншими ангелами та венчурними фондами збирає кошти на його розгортання.

Більше справедливості — ось що Співак виділяє як один із плюсів роботи зі студією. За його словами, підприємці, які співпрацювали з ним, зрештою отримували більші частки у своїх підприємствах, ніж якби працювали з традиційними ангелами та венчурними капіталістами.

Як підсумок, на зустрічах із колегами та в кулуарах я чую таку статистику: у 2020 році на кожен мільйон доларів, проінвестований фондами, припадало $5 млн від студій.

Що далі

Кейси Rocket Internet та Magical продемонстрували спроможність такої бізнес-моделі, після чого стартап-студії стали з’являтися як гриби після дощу. Зокрема в Україні власні студії є майже в усіх сервісних і продуктових IT-компаній, які мають ресурс на інвестування та намагаються шукати стартапи на ринку.

Такий підхід сильно відрізняється від звичайного стартапського рок-н-ролу з нічними пітчингами та конкурсами. Це безумовно забирає частину романтики, начебто роблячи створення нових бізнесів чимось виміряним та прогнозованим.

Але, як ми добре знаємо, у сучасному житті вистачає невизначеності, щоб створення нових продуктів, бізнесів та компаній все ще залишалось високоризиковою справою.

Автор: Олександр Давиденко, Chief Innovations Officer холдингу TECHIIA

Читайте:

  1. Benish Group шукає українські стартапи для інвестування
  2. На складі Fozzy Group працює 31 китайський робот — ось як вони виглядають
  3. Чим живе нове покоління і чого вони хочуть від брендів – уривок з книги «Покоління Z. Як бренди формують довіру»
  4. Чого українським підприємцям не вистачило у школі і чому вони хочуть вчити своїх дітей?

Источник

Отправить ответ

Please Login to comment
Войти с помощью: 
  Subscribe  
Notify of
Authorization
*
*
Войти с помощью: 
Registration
*
*
*
Войти с помощью: 

9 − eight =

Password generation